Урок 68.
Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у
словосполученні й реченні.
Мета: поглибити знання семикласників
про службові частини мови; формувати вміння визначати самостійні та службові
частини мови, ознайомити з граматичними ознаками прийменників, розвивати вміння
їх розпізнавати й використовувати як засіб зв’язку слів у словосполученні; виховувати
любов до природи, її багатств.
Міжпредметні зв’язки: літератури,
художнє мистецтво, біологія.
Обладнання: підручник,таблиці, схеми,
ілюстрації.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу .
Хід уроку:
І.
Актуалізація опорних знань.
1.Бесіда.
1.
Розділ мовознавства, який вивчає слово як частину
мови називається…(Морфологія)
2.
Усі
слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються
на… (Частини мови.)
3.
Частини мови поділяються на …(самостійні (повнозначні) і ….службові (неповнозначні); окрему групу складають вигуки і звуконаслідування.
2.Розгляньте таблицю. Поясніть на прикладі поданого речення різницю між самостійними і службовими частинами мови.
Людина
народжена для діяльності.
|
Слово
|
Лексичне значення
|
Граматичне
значення
|
Частина мови
|
Синтаксична роль
|
|
людина
|
суспільна істота, якій
притаманні свідомість, мова, здатність виробляти й використовувати знаряддя
праці
|
жін. рід,
одн., Н. в.
|
іменник
(самостійна
частина
мови)
|
підмет
|
|
народжена
|
така, що призначена,
створена
для чого-небудь
|
докон. вид,
мин. час, пасив., одн.,
жін. рід
|
дієприкметник (форма дієслова)
|
присудок
|
|
для
|
самостійного лексичного значення не має, указує на
відношення дії до предмета
|
уточнює
граматичне
значення
іменника
|
прийменник
(службова
частина
мови)
|
разом з іменником виконує роль обставини мети
|
|
діяльності
|
застосування своєї праці до чого-небудь
|
жін. рід, одн., Р. в.
|
іменник (самостійна частина мови)
|
обставина
|
Отже, ми пригадали, що частини мови поділяються на
самостійні та службові.
- Чим же відрізняються самостійні частини мови
від службових?
ІІ. Повідомлення теми та
завдань уроку.
- На
сьогоднішньому уроці ми розпочнемо вивчати службові частини мови.
Я така частина мови,
Що належить до службових.
Поруч я з іменником.
Звуть мене … /прийменником/
Отже,
тема нашого уроку «Прийменник як службова частина мови».
- Які
ж завдання ми повинні вирішити на уроці?
- з’ясувати, яка
частина мови називається прийменником;
- вчитися
знаходити його в реченні, відрізняти від інших службових частин мови;
- правильно
поєднувати з іншими словами.
ІІІ.
Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.
1.Пояснення вчителя
-
Чому прийменник не належить до самостійних частин мови?
Саме слово службові говорить за себе,
тобто вимагає певного відмінкового закінчення від наступного слова в реченні.
Давайте
поглянемо на таблицю.
|
Службові частини мови
|
|||
|
Частини
мови
|
Для чого
існує
|
На яке
питання відповідає
|
Як змінюється
|
|
Прийменник
|
Для
зв’язку слів
|
-
|
Не
змінюємо
|
Прийменник – незмінна службова частина мови, яка
виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні.
Найчастіше прийменники вживаються разом із іменниками, можуть також вживатися
із займенниками та числівниками.
Прийменники самі членами речення не виступають, а
підкреслюються разом із тим членом, з яким пов'язаний за змістом.
2. Дослідження-зіставлення.
Розглянемо вправу №1.
Визначте в його тексті прийменники. Яка їх
роль у мовленні?
Прочитаємо білий вірш.
Жив один лис, який умів писати
і він писав у шкільному зошиті про осінь
і він писав у шкільному зошиті про осінь
носив під пахвою зошит
і олівець за вухом і сідав на пні
і олівець за вухом і сідав на пні
коли бачив, що ще один лист упав
або бачив гніздо птахів
або бачив гніздо птахів
Василь Голобородько
Отже, прийменники служать для поєднання слів
3.
Робота з
підручником (Рідна мова. 7 клас. За ред.О.П.Ющук).
·
Ознайомтеся із теоретичним матеріалом на стор. 212 і скажіть,
на які ще значення можуть вказувати прийменники, вжиті разом з іменниками, займенниками,
числівниками?
-
Прочитайте речення, скажіть, чого йому бракує?
Відновіть речення, визначте функцію слів, які ви вставили.
Весна зіткала гобелен ___ лузі – __ трав, __ квітів, __
верболозів.
Що таке
гобелен?
·
/ За тлумачним
словником, це килим із художньо витканою картиною, зображенням.
Декоративна тканина./
·
Давайте підкреслимо члени речення у записаному реченні.
·
Весна зіткала гобелен у лузі – з трав, із
квітів, з верболозів.
- На
що вказують прийменники з іменниками?
/зіткала (де?) у лузі – місце дії; гобелен (який?) з трав, із квітів, з
верболозів - ознака предмета./
4.
Робота із таблицею.
|
Відмінки
|
Прийменники
|
|
Родовий
|
Без, в(у),
від, з, за, між, проти, край, коло, з-під, з-перед, поміж
|
|
Давальний
|
Всупереч,
навздогін, назустріч, наперекір, напереріз,
|
|
Знахідний
|
В(у), з,
за, на, над, через, понад, крізь, під, про, по
|
|
Орудний
|
З,
за, між, під, попід, над, понад, перед, поміж, у зв'язку з, слідом за
|
|
Місцевий
|
В(у), на,
о, при, по
|
|
Вживання прийменників
|
|
·
Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменників, займенників,
числівників. Уживання прийменників з певними відмінками в українській мові
закріплене традиційно.
·
Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника. А от із давальним
відмінком прийменники вживаються найменше.
5.
Виконати вправу 528 с.214
Перепишіть прислів’я, вставляючи відповідно до змісту пропущені
прийменники.
Скільки про мед не говори,у роті солодко не буде. На
ласкаве слово не кидайся, а за грубе не
гнівайся. Слово до слова – зложиться мова. Де
слова з ділом розходяться, там непорядки
водяться. Як випустиш зі свого язика, то на чужому не вдержиш. Нема казки без правди. Наука в ліс
не веде, а з лісу виводить.
6.
Гра
«Редактор».
Робота над культурою мовлення. Розподілити подані словосполучення відповідно до правил культурного
мовлення
|
Говоримо
не правильно
|
Говоримо
правильно
|
|
Знати по газетах
|
Знати з газет
|
|
По цілих
днях
|
Цілими
днями
|
|
Добрий по
натурі
|
Добрий за вдачею,
доброї вдачі
|
|
По
напрямку до лісу
|
У напрямі
до лісу
|
ІV.
Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з
текстом.
·
Виразне читання тексту.
Конвалії
Конвалії – ніжні, з витонченим ароматом, весняні квіти, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах та байраках. Це дивовижні, природою викохані квіти.
Скільки казок, легенд пов’язано з цією чудовою рослиною! Коли Білосніжка рятувалася від лихої мачухи, вона ненароком розгубила своє намисто, і воно перетворилося на запашні квітки, котрі слугували ліхтариками для гномів.
Із української легенди, що народилася серед давніх волинських пущ, дізнаємося, що конвалії - то щасливий сміх Мавки, який чарівним перлиновим сяйвом спадав на лісові трави. У поетичних творах квіти конвалії завжди ототожнюються з чистотою, ніжністю, вірністю, коханням.
Об’єднавшись у 3 групи, виписати словосполучення з прийменниками, вказавши відмінок, з яким вжиті.
Конвалії – ніжні, з витонченим ароматом, весняні квіти, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах та байраках. Це дивовижні, природою викохані квіти.
Скільки казок, легенд пов’язано з цією чудовою рослиною! Коли Білосніжка рятувалася від лихої мачухи, вона ненароком розгубила своє намисто, і воно перетворилося на запашні квітки, котрі слугували ліхтариками для гномів.
Із української легенди, що народилася серед давніх волинських пущ, дізнаємося, що конвалії - то щасливий сміх Мавки, який чарівним перлиновим сяйвом спадав на лісові трави. У поетичних творах квіти конвалії завжди ототожнюються з чистотою, ніжністю, вірністю, коханням.
Об’єднавшись у 3 групи, виписати словосполучення з прийменниками, вказавши відмінок, з яким вжиті.
(1 група – 1
абзац, 2 група – 2 абзац, 3 група – 3абзац.)
Бесіда за текстом.
· Які ще первоцвіти вам відомі?
· Більшість весняних первоцвітів
занесені до Червоної Книги України. Як ви вважаєте, чому?
· Як ми повинні ставитися до
перших весняних квітів?
2 . Тестові завдання з самоперевіркою.
1. Прийменник вжито в реченні:
а) Між листом зашелестів густий, рівний дощ.
б) Що багатша думка, то багатша мова.
в) Червоний місяць аж горить…
а) Між листом зашелестів густий, рівний дощ.
б) Що багатша думка, то багатша мова.
в) Червоний місяць аж горить…
2. Прийменник з відмінковими формами іменника
виражає умовні відношення у реченні:
а) Перед вікном шумлять, шумлять тополі.
б) При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний.
в) У степу запахло розворушеною землею.
а) Перед вікном шумлять, шумлять тополі.
б) При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний.
в) У степу запахло розворушеною землею.
3. Установіть відповідність між відмінком і
словосполученням, у якому прийменник з іменником ужито в такому відмінку:
а) кошик з
грибами;
1. знахідний відмінок;
б) рости під березою; 2. орудний відмінок;
в) мокрий від роси; 3. родовий відмінок.
г) під'їхати під хату.
б) рости під березою; 2. орудний відмінок;
в) мокрий від роси; 3. родовий відмінок.
г) під'їхати під хату.
4. Згрупуйте прийменники в синонімічні ряди:
а) крім, окрім; 1.навколо;
б) для, задля; 2. опріч;
в) кругом, навкруг. 3. заради.
а) крім, окрім; 1.навколо;
б) для, задля; 2. опріч;
в) кругом, навкруг. 3. заради.
V. Підсумок
уроку. Виставлення оцінок.
· Яку частину мови називаємо
прийменником?
· З якими частинами мови
вживаються прийменники?
Рефлексія.
VІ. Домашнє
завдання
Опрацювати пар.53.
Виконати вараву525 с.214
Комментариев нет:
Отправить комментарий