ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 9 КЛАСІ Тема. Багатогранний образ жінки-матері в Шевченкових поемах “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”. Мета: дослідити: особливості жіночої долі у творчості Кобзаря; відтворити: картини селянського побуту, познайомити з народними звичаями; поглибити: вміня вести психологічне дослідження з елементами дискусії; визначити своєрідність поем “Катерина”, “Наймичка”; розкрити трагедію життя жінки-матері; розвивальна: визначити своєрідність поем “Катерина”, “Наймичка”; розкрити трагедію життя жінки-матері; розвивати аналітико-синтетичне мислення і мовленнєву культуру учнів; виховна: виховувати шанобливе ставлення до жінки, матері; почуття доброти, милосердя, совісті. Обладнання: портрет Т.Шевченка, репродукції картин до творів Т.Шевченка, логічні схеми
Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Святая сила всіх святих Пренепорочная, благая. Т.Шевченко І. Організація учнів до навчальної діяльності Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість Тараса Григоровича Шевченка. Та спочатку давайте перевіримо наскільки міцні знання ви маєте з теорії літератури, для того, щоб зрозуміти творчий задум і дати відповідь на проблемне питання. ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів 1. Літературний диктант. (Назвати літературний термін за його характеристикою) 1) Люди, зображенні у художньому творі (дійові особи або персонажі). 2) Епітети, порівняння, метафори – це... (художні засоби). 3) Невеличкий повчальний текст алегоричного характеру (байка). 4) Жанр ліро-епічної поезії, якому властиві драматична гострота сюжету, емоційна наснаженість, фантастичність (балада). 5) Літературний рід, у творах якого, призначених для вистави на сцені, явища життя і характери розкриваються в розмовах та дії персонажів (драма). 6) Віршовий літературний твір, написаний у формі листа чи звернення до якоїсь особи або багатьох людей (послання). 7) Зведення в хронологічному порядку коротких записів у послідовності історичних подій (літопис). 8) Старовинна назва повчальних алегоричних оповідань про людське життя з яскраво вираженою мораллю (притча). 9) Невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували чи відбивали певний обряд, трудовий процес чи являли собою гру (народна драма). 10) Вид мистецтва, основною особливістю якого є змалювання життя в образах за допомогою мови (художня література). 2. Взаємоперевірка правильності виконання роботи ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя. Поетичну творчість Т.Г.Шевченка 1843-1847 років, вважають золотою порою у творчості поета. Знедолена жінка – страдниця стала постійним супутником і Шевченковою поетичною музою. Ніжну любов до жінки –він проніс крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого поетичного хисту, підніс її до високих художніх узагальнень. (Заздалегідь учнів ділимо на групи: психологи - дослідники, літературні критики, теоретики - народознавці 1. Давайте спробуємо дослідити. - Яке місце у творчості Т.Г.Шевченка займає тема жіночої недолі і чому вона так хвилює його? (Випереджальне завдання для психологів - дослідників) ( Для Т.Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, — це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України-матері. Доля кріпачки у Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, які зустрілися в поетовому житті. Це і рідна мати, і його рідні сестри Катря, Ярина та Марія, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як і героїню поеми “Катерина”, зганьблено. Отже, жіноча недоля для великого Кобзаря є не тільки загальнонаціональною, а й особистою трагедією.) - Чому поет неоноразово звертається до теми матері – покритки, зганьбленої дівчини та малого байстряти? . (Випереджальне завдання для теоретиків - народознавців) (Мабуть тому, що народна мораль ще й досі не може визначити, як ставитися до такого випадку. Тема байстрюка та його гнаної людьми матері стає для Шевченка ніби тим чинником, за допомогою якого вимірюється людяність кожної істоти, її здатність до прощення й розуміння. Адже за неписаними, але загальноприйнятими законами звичаєвого права про сім’ю та шлюб, дівчина, яка стала матір’ю до одруження, підлягала осуду й ганьбі. Оскільки жінки, за тодішніми звичаями, зобов’язані були постійно носити якийсь головний убір, виконувався обряд покриття: кілька шановних у селі жінок збиралися і пов’язували («покривали») хусткою голову необачній дівчині. Звідси й глумлива назва — покритка. Злий поговір, неслава, які не щадять і старої матері, призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Вони мусили скоритися громадській думці, усталеному закону співжиття. У давнину був звичай: залишаючи назавжди свій край, люди брали жменьку рідної землі, яку мали покласти в їхню труну при похованні в чужій стороні. Цього звичаю дотримується і Катерина, бо цілком свідома того, що більше не повернеться додому). 2. Мусимо дати відповідь на проблемне питання. Проблемне питання: “Катерина” 1838. “Наймичка” 1845. Це еволюція образу чи різність творчих установок автора? Слово вчителя. Ідея християнського шляху наскрізь просвітлює ще одну Шевченкову тему, до якої він постійно, з невідворотністю фатуму, повертається, — тему жіночого гріха. Героїні “Кобзаря”, трансформуючись одна в одну, ведуть читача до порятунку духовного. Обидві жінки , про яких ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці, стоять на двох сходинках наближення до Бога. І Катерина, і наймичка Ганна– вродливі, добрі, лагідні. Але через свою наївну щирість чинять гріх – стають покритками. Так, це суперечить євангельській оповіді (але не заповідям!). Шевченко своїх героїнь ставить в однаковісінькі вихідні умови, а також принагідно підкреслити: усі до єдиного люди уже за природою своєю гріховні, йдеться лише про те, як вони ведуться з тою гріховністю. Життєвий шлях людини – сходження вгору, до омріяного ідеалу. Сходинку за сходинкою долає людина, але часом під впливом певних обставин падає, скочується донизу. Тож давайте спробуємо порівняти образи Катерини та Ганни, а для цього, ми разом з літературознавцями - критиками, ще раз прослідкуємо та відтворимо в нашій уяві зміст та сюжетну лінію творів На першій сходинці зупинилася Катерина .( Випереджальне завдання для літературознавців критиків). 3. Дослідники про образ матері в Шевченкових творах ( Випереджальне завдання для літературознавців критиків). (Зміст твору “Катерина” Селянська дівчина Катерина покохала панича-офіцера. Вона ходила в садок на побачення з ним, Поки слава на все село / Недобрая стала. Аж тут затрубили в похід, пішов офіцер із села, а Катерина стала покриткою. Почалося страшне життя не тільки для неї, а й для її батьків. Вона не сміє вдень вийти з хати, тільки ввечері носить сина по садочку, вона вночі ходить по воду, «а жіночки лихо дзвонять». Село ставиться до неї неприязно. Батьки Катерини не можуть знести цієї наруги і, перебуваючи в полоні тяжкого старовинного звичаю, виганяють її з дитиною з дому. Пішла Катерина шукати свого коханого, сподіваючись, що він прийме її з сином. Після довгих блукань їй удалось-таки знайти свого Івана, але він тепер грубо відштовхнув її. Хотіла хоч дитину віддати йому, але він утік. Покинувши серед шляху дитину Катерина втопилася. Хлопчика знайшли лісники і забрали. Він підріс і став водити старців. Одного разу його із старим кобзарем на дорозі до Києва зустрів батько-пан, що їхав у кареті шестернею, і пізнав свого сина, одвернувся.) Сюжет і композиція. (Сюжет розгортається навколо трагічної долі заміжної матері-одиначки у тогочасному суспільстві. Тим самим автор переводить особистий побутовий конфлікт на рівень соціальної проблеми. А трагічний кінець її підкреслює гостроту нерозв’язаності цієї проблеми у жорстокому до одинокої жінки-матері суспільства. Композиційна поема складається з 5-ти розділів: - звернення до дівчат-селянок; - народження нешлюбного сина; - прощання з батьками; - поневіряння Катерини на чужині; - зустріч із спокусником-офіцером і смерть Катерини.) Тема твору: тема жіночого щастя, трагічна доля жінки у кріпосницькому суспільстві, показ зневаженого материнства жінки – покритки, яку занапастив (хоча все-таки ступила на неї, зберігши совість, честь і шлахетність). Найтяжчий її переступ у тому, що наклала на себе руки, цим самим порушивши волю Всевишнього і – що страшніше – поникла перед ликом зла та мимоволі подовжила його, прирікаючи на наглу смерть сина. Одне слово, відмовилася шукати шлях до Бога. Ні-ні, автор не картає свою героїню за малодушність, навпаки, жаліє її, сироту. І то закономірно: у кожного з нас, таких слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі, і Катерина просто переступила свою межу. - Як бачить цю картину теоретик? Теоретики з групи пояснюють схеми 1, 2 Але є люди, котрі долаючи пекельні муки, підіймаються на вишу сходинку. Це – наймичка Ганна. Вона зупинила в собі зло, подолала спокусу самогубства, підкорилася волі Божій і спокутала свій гріх, зробивши все для синового щастя. На третю, найвищу до всевишнього, сходинку, підіймається Марія. Вона очистила свій формально-церковний гріх спасінням проти плоду цього гріха – спаса, який приніс спасіння людям. Але не тільки це. Після розп’яття Сина Пречиста Діва, хоч сама падала трупом від болю й скорботи, знайшла духовні сили надихнути “своїм святим очисним словом” апостолів, що виявилися нетвердими й душеубогими (бо ж люди). Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити – уможливила майбутній порятунок людства, яке вбило її дитину. Отак покритка стала Покровою – заступницею і надією стражденного світу. - Як ставиться Шевченко до своїх героїнь? (У “Катерині”, “Наймичці”, і “Марії” – це ліричні і публічні відступи. - Чим вони відрізняються між собою? - Можна, але слід ще глибше дослідити ці образи. 1) Як повелися батьки з Катериною? 2) Чому Ганна віддає сина чужим людям? 3) Чого боявся Йосип і що змусило його одружитись з Марією? Про що це свідчить? Світ жорстокий, і не тільки любов до людини рухає людством. - Як зображують Матір на картинах художники? Що спільного між звичайними земними жінками і Марією, що народила Спасителя людства? Виступи мистецтвознавців про жіночі образи в репродукціях Касіяна та Васнєцова у “Володимирській Божій Матері” Зрозуміло, син у цих трьох поемах (”Катерина”, “Наймичка”, “Марія”) є символом майбутности й добра. Катерина, розчавлена злом, зрікається будучини та довіреного їй Господом добра. Ганна ж спромогається переступити пекельний біль, приймає будучину і фізично продовжує добро (рятує, виховує, плекає сина). Марія продовжує добро ще й духовно – не тільки спасає. Виховує Спасителя, а й підхоплює синову справу після його загибелі, оберігає останню нить, що єднає нас, смертних, зі Всевишнім. Тож і в людини, якщо вона хоче бути Людиною (богоподібною істотою), немає іншого виходу, як відповідати на зло Добром, а неминучі гріхи свої перетворювати у достоїнства. Хто-хто, а Шевченко з власного досвіду добре знав, як то тяжко людині подарувати кривду, простити ворога. І тому поет у багатьох ключових творах подає разючі приклади християнської доброчесності і в такий спосіб переконує, просвітлює Господньою любов’ю себе і читача. “Катерина”, “Наймичка”, “Марія” 1) еволюція жіночого образу чи 2) різність творчих установок? Франко про поему “Наймичка Т.Шевченка “Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в образі жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високий і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко”. Отже, ще раз повторимо: образ Катерини – трагічний; наймички – величний; Марії – героїчний. - Чи є це відповідь на проблемне питання? Теорія літератури Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів. Романтизм – художній метод у літературі і мистецтві, коли не задовольняючій митця дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю. Реалізм – художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності. Ліричний відступ - авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них. Публіцистичний відступ – авторський відступ від розгортання подій, у якому письменник висловлює ставлення до суспільних проблем (застереження дівчатам). Символ – один з поетичних тропів: умовне позначення якогось явища чи поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею. Плани до характеристики Катерини, Ганни, Марії Образ Катерини 1. Кохання дівчини. 2. Осуд людей. 3. Вигнання батьками. 4. Зрада коханої людини. 5. Самогубство. Образ Ганни Трагізм становища жінки. Глибока душевна краса героїні. Палка материнська любов до своєї дитини. Готовність на самопожертву. Невтомність у праці. Чуйність і делікатність. Материнській подвиг Ганни. Образ Марії “Квіт рожевий”, “кроткая”, “всесвятая”. Народження сина. Усвідомлення його участі. Шлях за сином. Голгофа. “Дух святий свій понесла в їх душі вбогі”. Еволюція жіночих образів у творчості Тараса Шевченка Марія – незнищенність людського духу, вічність добра на землі; утвердження величі й святості материнства. Ганна – реалізує себе в материнському почутті; віднайдення сил жити заради дитини, самозреченн в ім’я щастя Катерина – трагедія сплюндрованого кохання; нереалізованість в особистій духовній сфері; самотність у світі «чужих людей». Источник: http://5fan.ru/wievjob.php?id=62817